- зрушений
- —————————————————————————————зру́шенийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зрушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зрушити 1), 2), 4). || зру/шено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., заст. Який відчуває велике хвилювання, схвильований. || Який виражає хвилювання … Український тлумачний словник
підкопаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підкопати. || підко/пано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Зрушений з місця при підкопуванні … Український тлумачний словник